1. Словник української мови Грінченка

запровадити

Запроводжа́ти, -джа́ю, -єш

сов. в. запровадити, -джу, -диш, гл.

1) Заводить, завести; отводить, отвести; относить, отнести. У новую комірочку запровадять. Чуб. V. 304. Попові пишу сіру корову, щоби мене запровадив гарно до гробу. Грин. III. 285.

2) Заводить, завести, учреждать, учредить. Запровадив школи і дрюкарню в Ракові і Білгороді. Стор. МПр. 44. Нового не запроваджай, старовини держись. Ном. № 685.

Джерело: Словник української мови Грінченка на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. запровадити — див. запроваджувати. Великий тлумачний словник сучасної мови
  2. запровадити — запрова́дити дієслово доконаного виду Орфографічний словник української мови
  3. запровадити — ВВО́ДИТИ (УВО́ДИТИ) (ведучи, супроводжуючи, допомагати або примушувати зайти куди-небудь, у межі чогось), ЗАВО́ДИТИ, ВПРОВА́ДЖУВАТИ (УПРОВА́ДЖУВАТИ), ЗАПРОВА́ДЖУВАТИ рідше. — Док.: ввести́ (увести́), завести́, впрова́дити (упрова́дити), запрова́дити. Словник синонімів української мови
  4. запровадити — Запрова́дити, -ва́джу, -ва́диш; запрова́дь, -ва́дьмо, -ва́дьте Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  5. запровадити — ЗАПРОВА́ДИТИ див. запрова́джувати. Словник української мови в 11 томах