1. Словник української мови Грінченка

запізнатися

Запізнаватися, -наю́ся, є́шся

сов. в. запізна́тися, -на́юся, -єшся, гл. = зазнаватися, зазнатися.

1) 3 козацьтвом нашим добре запізнавсь. К. ПС. 120.

2) Хоть з котрою ся запізнаю, взаємности не дознаю. Гол. І. 215.

Джерело: Словник української мови Грінченка на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. запізнатися — див. запізнаватися. Великий тлумачний словник сучасної мови
  2. запізнатися — запізна́тися дієслово доконаного виду Орфографічний словник української мови
  3. запізнатися — ЗНАЙО́МИТИСЯ (заводити знайомство з ким-небудь), СПІЗНАВА́ТИСЯ, ПІЗНАВА́ТИСЯ, СПІЗНАВА́ТИ перев. док., ЗАПІЗНАВА́ТИСЯ розм., ЗАПІЗНАВА́ТИ розм., ЗАЗНАЙО́МЛЮВАТИСЯ розм., РОЗПІЗНАВА́ТИСЯ рідко, ЗНАКО́МИТИСЯ рідко, ЗІЗНАВА́ТИСЯ діал., ЗАЗНАВА́ТИСЯ діал. Словник синонімів української мови
  4. запізнатися — ЗАПІЗНА́ТИСЯ див. запізнава́тися. Словник української мови в 11 томах