1. Словник української мови Грінченка

зарахувати

Зарахува́ти, -ху́ю, -єш

гл.

1) Просчитать.

2) Зачесть.

Джерело: Словник української мови Грінченка на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. зарахувати — [зарахуватие] -уйу, -уйеиш Орфоепічний словник української мови
  2. зарахувати — див. зараховувати. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. зарахувати — зарахува́ти дієслово доконаного виду Орфографічний словник української мови
  4. зарахувати — ВІДНО́СИТИ (вважати належним до якогось розряду, групи, категорії), ЗАРАХО́ВУВАТИ, ПОВ'Я́ЗУВАТИ, ПРИРАХО́ВУВАТИ рідше. — Док.: віднести́, зарахува́ти, пов'яза́ти, прирахува́ти. Словник синонімів української мови
  5. зарахувати — Зарахува́ти, -ху́ю, -ху́єш Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  6. зарахувати — ЗАРАХУВА́ТИ див. зарахо́вувати. Словник української мови в 11 томах