1. Словник української мови Грінченка

зарятувати

Зарято́вувати, -вую, -єш

сов. в. зарятува́ти, -ту́ю, -єш, гл. Помогать, помочь, давать, дать помощь въ бѣдѣ, поддержать. Спасибі тобі... шо це ти мене послухав та зарятував. Мнж. 142. Грішми зарятуйте на подушне. О. 1862. IX. 7. Всякого зарятовували, чим хто побідкається. ЗОЮР. II. 285. І сам голоду й холоду не знає, бо й його люде зарятовували, як чим треба. Г. Барв. 137.

Джерело: Словник української мови Грінченка на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. зарятувати — див. зарятовувати. Великий тлумачний словник сучасної мови
  2. зарятувати — зарятува́ти дієслово доконаного виду Орфографічний словник української мови
  3. зарятувати — ВИРУЧА́ТИ (допомагати комусь у скрутному становищі), РЯТУВА́ТИ, ВИРЯТО́ВУВАТИ, ЗАРЯТО́ВУВАТИ, ВРЯТО́ВУВАТИ (УРЯТО́ВУВАТИ), ВИЗВОЛЯ́ТИ, ВИБАВЛЯ́ТИ, ВИПЛУ́ТУВАТИ рідше, ВИВО́ЗИТИ розм. — Док. Словник синонімів української мови
  4. зарятувати — Зарятува́ти, -ту́ю, -ту́єш, -ту́є кого чим Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  5. зарятувати — ЗАРЯТУВА́ТИ див. зарято́вувати. Словник української мови в 11 томах