заріжок

Заріжок, -жку

м. У кожевниковъ: при разрѣзываніи кожи поперечными кусками на семь кусковъ (начиная отъ хвоста) заріжок — послѣдній кусокъ, находящійся передъ рогами. Сумск. у. (Ефименко).

Джерело: Словник української мови Грінченка на Slovnyk.me