заріжок
Заріжок, -жку
м. У кожевниковъ: при разрѣзываніи кожи поперечными кусками на семь кусковъ (начиная отъ хвоста) заріжок — послѣдній кусокъ, находящійся передъ рогами. Сумск. у. (Ефименко).
Джерело:
Словник української мови Грінченка
на Slovnyk.me