засатарити

Засатарити, -рю, -риш

гл. = запроторити.

1) Оце так засатарив, шо й сам не знайду шапки. Екатер. у. Слов. Д. Эварн.

2) Засатарив мене чоловік сюди, у ліс, а сам геть і подавсь. Миргор. у. Слов. Д. Эварн.