засидіти

Засиджувати, -джую, -єш

сов. в. засидіти, -джу, -диш, гл.

1) Просиживать, просидѣть. Гість лави не засидить, ліжка не залежить. Ном. № 11939.

2) Насидѣть. Засиджене яйце.

Джерело: Словник української мови Грінченка на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. засидіти — див. засиджувати. Великий тлумачний словник сучасної мови
  2. засидіти — заси́діти дієслово доконаного виду Орфографічний словник української мови
  3. засидіти — ЗАСИ́ДІТИ див. заси́джувати. Словник української мови в 11 томах