заскучати
Заскуча́ти, -ча́ю, -єш
гл. Заскучать. Отже мій Андрійко хутко і заскучає. МВ. ІІ. 9.
Джерело:
Словник української мови Грінченка
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- заскучати — заскуча́ти дієслово доконаного виду Орфографічний словник української мови
- заскучати — -аю, -аєш, док. Почати скучати. Великий тлумачний словник сучасної мови
- заскучати — ЗАСКУЧА́ТИ, а́ю, а́єш, док. Почати скучати. Архімандрити випили чай, нареготались, потім заскучали (Н.-Лев., І, 1956, 387); — А може, ти лишишся вдома і відпочинеш з дороги? — Не хочу, — заперечила Майя. — Я й так заскучала за товаришами (Гур., Друзі.., 1959, 94). Словник української мови в 11 томах