1. Словник української мови Грінченка

заслужувати

Заслужувати, -жую, -єш

сов. в. заслужи́ти, -жу́, -жиш, гл. Заслуживать, заслужить, зарабатывать, заработать. К. Досв. 148. Як заслужиш пару волів, а пару жупанів, тоді сядеш коло моїх вишитих рукавів. Мет. 42. Бог правдивий всіх нас діла знає, як хто заслужить — так заплату дає. Чуб. V. 450. Заслужував гетьманства він кріваво. К. ЦН. 304. Матір не купити, не заслужити. Ном. № 9359.

Джерело: Словник української мови Грінченка на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. заслужувати — заслу́жувати дієслово недоконаного виду Орфографічний словник української мови
  2. заслужувати — див. заслуговувати. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. заслужувати — ЗАСЛУ́ЖУВАТИ див. заслуго́вувати. Словник української мови в 11 томах