заснітитися
Заснічуватися, -чуюся, -єшся
сов. в. засніти́тися, -чуся, -тишся, гл.
1) Зарождаться, зародиться. і не засніти́лось на це (кому́). Нѣтъ этого и признаковъ, и не начиналось. Минуло їх (років) аж п'ять, а на щастя сиротам і не заснітилось. Св. Л. 112.
2) Покрываться, покрыться головней зерновой (Uredo segetum). Збіжжя засмітилося. Вх. Пч. І. 13.
3) Закупориваться, закупориться (о гнойной ранѣ), забиться гноемъ. Оце рана заснітилася, так гній і не витіка. Лебед. у. Нарве палець, витече трохи гною, знов заснітиться та й болить. Лебед. у. Засмітився гній У вусі.
Джерело:
Словник української мови Грінченка
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- заснітитися — Засніти́тися: Засні́титися: — 1) зароджуватися; 2) засипатися (чим-небудь) [48] — зайнятися, спалахнути [23] Словник з творів Івана Франка
- заснітитися — засніти́тися дієслово доконаного виду діал. Орфографічний словник української мови
- заснітитися — Засніти́тися, перен. Заскніти, знидіти, занепасти. Видавнича комісія зійшла ся була на одно засіданє, члени її розділили між себе реферати, але з причини, що ніхто не присилав материялів до друку, а члени комісії, перетяжені власними обов’язками... Українська літературна мова на Буковині
- заснітитися — див. заснічуватися. Великий тлумачний словник сучасної мови
- заснітитися — ЗАСНІТИ́ТИСЯ див. засні́чуватися. Словник української мови в 11 томах