1. Словник української мови Грінченка

засторцювати

Засторцювати, -цюю, -єш

гл. = запроторити.

1) Куди це ти засторцювала мою ложку? Миргор. у. Слов. Д. Эварн.

2) Та я його засторцював у наймити. Миргор. у. Слов. Д. Эварн.

Джерело: Словник української мови Грінченка на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. засторцювати — засторцюва́ти дієслово доконаного виду Орфографічний словник української мови