1. Словник української мови Грінченка

застромити

Застромити, -млю́, -миш

гл. Воткнуть, вонзить. Застромили ножа у стіл. Рудч. Ск. І. 148. Змій перекинувся голкою. Вона взяла, застромила його в стіну. Рудч. Ск. І. 22. Та виломлю калинову вітку, та застромлю за білу намітку. Мет. 234.

Джерело: Словник української мови Грінченка на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. застромити — застроми́ти дієслово доконаного виду Орфографічний словник української мови
  2. застромити — див. застромлювати. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. застромити — ВСТРОМЛЯ́ТИ (УСТРОМЛЯ́ТИ) що (уводити щось гостре всередину чогось), ВСТРО́МЛЮВАТИ (УСТРО́МЛЮВАТИ), ЗАСТРО́МЛЮВАТИ, ЗАСТРОМЛЯ́ТИ, СТРОМЛЯ́ТИ, ВТИКА́ТИ (УТИКА́ТИ), ЗАТИКА́ТИ, ШТРИКА́ТИ чим, ВГЛИ́БЛЮВАТИ (УГЛИ́БЛЮВАТИ) рідше; ВГАНЯ́ТИ (УГАНЯ́ТИ)... Словник синонімів української мови
  4. застромити — ЗАСТРОМИ́ТИ див. застро́млювати. Словник української мови в 11 томах