1. Словник української мови Грінченка

застукотіти

Застукоті́ти, -чу́, -ти́ш

гл.

1) Учащенно застучать. Шось застукотіло у вікно. Мнж. 129.

2) Забиться (о сердцѣ). Серце в батька й матері швидче застукотіло. Левиц. Пов. 156.

Джерело: Словник української мови Грінченка на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. застукотіти — застукоті́ти дієслово доконаного виду Орфографічний словник української мови
  2. застукотіти — -очу, -отиш, док. Підсил. до застукати I. || безос. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. застукотіти — ЗАСТУКОТІ́ТИ, очу́, оти́ш, док. Підсил. до засту́кати¹. Задзеленчав дзвоник.. чуть було, як застукотіли колеса, проминаючи будинок (Мирний, І, 1949, 386); Здалеку застукотів автомат (Ю. Янов., II, 1954, 45); Кулі застукотіли об брук і стіни ратуші (Фр. Словник української мови в 11 томах