застібнути

Застіба́ти, -ба́ю, -єш

сов. в. застібну́ти, -бну́, -не́ш, гл. Застегивать, застегнуть. Застіба повагом ґудзик. Сим. 230.

Джерело: Словник української мови Грінченка на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. застібнути — застібну́ти дієслово доконаного виду Орфографічний словник української мови
  2. застібнути — див. застібати. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. застібнути — ЗАСТІБА́ТИ (одяг, взуття за допомогою гапликів, ґудзиків, кнопок і т. ін.), ЗАСТІ́БУВАТИ рідше, ЗАЩІПА́ТИ рідше, ЗАЩІБА́ТИ рідко, ЗАЩІ́БУВАТИ рідко. — Док.: застебну́ти, застібну́ти, защепну́ти, защебну́ти. Словник синонімів української мови
  4. застібнути — ЗАСТІБНУ́ТИ див. застіба́ти. Словник української мови в 11 томах