засябрувати
Засябрува́ти, -ру́ю, -єш
гл. Стать въ сосѣдскія, товарищескія отношенія. З сусідою, охтирським крамарем, вони засябрували. О. 1862. IX. 70.
Джерело:
Словник української мови Грінченка
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- засябрувати — засябрува́ти дієслово доконаного виду Орфографічний словник української мови