1. Словник української мови Грінченка

затарабанити

Затарабанити, -ню, -ниш

гл.

1) Забарабанить; застучать. Здалось, що як неначе ложками на лаві затарабанило; думаю, певно кіт. Драг. 63.

2) Задѣвать, затащить.

Джерело: Словник української мови Грінченка на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. затарабанити — затараба́нити дієслово доконаного виду розм. Орфографічний словник української мови
  2. затарабанити — -ню, -ниш, док., розм. 1》 Почати тарабанити, часто видавати гучні звуки. || чим, у що-небудь, по чому-небудь. Почати часто ударяти, стукати і т. ін. 2》 перен. Заговорити швидко, скоромовкою. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. затарабанити — ЗАТАРАБА́НИТИ, ню, ниш, док., розм. 1. Почати тарабанити, часто видавати гучні звуки. В цей час затарабанив телефонний дзвінок (Стельмах, Кров людська… І, 1957, 236); Тріснуло ще раз по раз. Після того затарабанили вінчестери всіх мисливців (Трубл. Словник української мови в 11 томах