затріпотіти

Затріпотіти, -почу, -чеш

гл. Затрепетать. Стор. II. 172. Вона як жар почервоніє і затріпотить. Стор. МПр. 33. Квіточки затріпотіли. Г. Барв. 219.

Джерело: Словник української мови Грінченка на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. затріпотіти — затріпоті́ти дієслово доконаного виду Орфографічний словник української мови
  2. затріпотіти — див. затріпотати. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. затріпотіти — Затріпоті́ти, -тріпочу́, -тріпоти́ш, -тріпотя́ть і затріпота́ти; -тріпочу́, -тріпо́чеш, -тріпо́чуть Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  4. затріпотіти — ЗАТРІПОТІ́ТИ див. затріпота́ти. Словник української мови в 11 томах