1. Словник української мови Грінченка

затікати

Затіка́ти, -ка́ю, -єш

сов. в. затекти́, -течу́, -че́ш, гл. Затекать, затечь. Дайте йому молотить з тієї скирти, що затекла. Стор. І. 19.

Джерело: Словник української мови Грінченка на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. затікати — затіка́ти дієслово недоконаного виду Орфографічний словник української мови
  2. затікати — -ає, недок., затекти, -ече, док. 1》 Потрапляти куди-небудь, до чогось, за щось, звичайно в невеликих кількостях (про рідину). || Наповнюватися чим-небудь рідким. 2》 Просякати, насичуватися вологою, водою; робитися мокрим. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. затікати — ТЕ́РПНУТИ (про тіло або його частини — втрачати чутливість), НІМІ́ТИ, ЦІПЕНІ́ТИ, ДЕРЕВ'ЯНІ́ТИ, ЗАТЕРПА́ТИ, КЛЯ́КНУТИ, ЗАКЛЯКА́ТИ, ЗАМЛІВА́ТИ, ЗОМЛІВА́ТИ, УМЛІВА́ТИ (ВМЛІВА́ТИ), ОБІМЛІВА́ТИ розм., УКЛЯКА́ТИ (ВКЛЯКА́ТИ), ЗАТІКА́ТИ, ПОТЕРПА́ТИ розм. — Док. Словник синонімів української мови
  4. затікати — Затіка́ти, -тіка́ю, -тіка́єш; затекти́, -течу́, -тече́ш; заті́к, затекла́, -текли́; заті́кши Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  5. затікати — ЗАТІКА́ТИ, а́є, недок., ЗАТЕКТИ́, ече́, док. 1. Потрапляти куди-небудь, до чогось, за щось, звичайно в невеликих кількостях (про рідину). Густе молоко дзвінко дзюрить в дійницю та затікає теплим струмочком аж за рукав (Коцюб. Словник української мови в 11 томах