1. Словник української мови Грінченка

затіняти

Затіня́ти, -ня́ю, -єш

сов. в. затіни́ти, -ню, -ниш, гл. Затѣнять, затѣнить, покрывать, покрыть тѣнью, затемнять, затемнить. Твою головоньку весною калина не затінить. О. 1861. III. 17. Що то, Боже, хмара! сонце затінить. Лебед. у.

Джерело: Словник української мови Грінченка на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. затіняти — затіня́ти дієслово недоконаного виду Орфографічний словник української мови
  2. затіняти — див. затінювати. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. затіняти — ЗАТІ́НЮВАТИ (заховувати в тіні, закриваючи світлові промені), ЗАТІ́НЯТИ, ПРИТІ́НЮВАТИ, ПРИТІНЯ́ТИ, ОТІ́НЮВАТИ рідко, ОТІНЯ́ТИ рідко. — Док.: затіни́ти, притіни́ти, отіни́ти. Словник синонімів української мови
  4. затіняти — ЗАТІНЯ́ТИ див. заті́нювати. Словник української мови в 11 томах