1. Словник української мови Грінченка

затісувати

Затісувати, -сую, -єш

сов. в. затесати, -тешу, -шеш, гл.

1) Обтесывать, обтесать, заострять, заострить.

2) Только сов. в. Начать тесать.

Джерело: Словник української мови Грінченка на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. затісувати — заті́сувати дієслово недоконаного виду Орфографічний словник української мови
  2. затісувати — див. рубати Словник синонімів Вусика
  3. затісувати — -ую, -уєш, недок., затесати, -ешу, -етеш, док., перех. Тешучи, зстругувати, знімати сокирою і т. ін. частину поверхні деревини, роблячи її тоншою, вужчою або загострюючи її кінець. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. затісувати — Заті́сувати, -ті́сую, -ті́суєш; затеса́ти, -тешу́, -те́шеш, -те́шуть Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  5. затісувати — ЗАТІ́СУВАТИ, ую, уєш, недок., ЗАТЕСА́ТИ, ешу́, е́шеш, док., перех. Тешучи, зстругувати, знімати сокирою і т. ін. частину поверхні деревини, роблячи її тоншою, вужчою або загострюючи її кінець. Матвій затісував, як обточував, верхні краї стовпів (Чорн. Словник української мови в 11 томах