1. Словник української мови Грінченка

зацупити

Зацупити, -плю, -пиш

гл.

1) Затащить.

2) Ударить, хватить. В морду хоть зацупиш. Маркев. 51.

Джерело: Словник української мови Грінченка на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. зацупити — зацу́пити дієслово доконаного виду Орфографічний словник української мови
  2. зацупити — див. вдарити Словник синонімів Вусика