1. Словник української мови Грінченка

зацурати

Зацура́ти, -ра́ю, -єш

гл. Оставить, бросить. Твою дочку хоче брати, мене, бідну, зацурати. О. 1861. XI. Кух. 30.

Джерело: Словник української мови Грінченка на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. зацурати — зацура́ти дієслово доконаного виду рідко Орфографічний словник української мови
  2. зацурати — -аю, -аєш, док., перех., розм., заст. 1》 Вимовити або повторити слово "цур", щоб позбавитися кого-, чого-небудь неприємного. 2》 Покинути кого-, що-небудь; припинити дію чого-небудь. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. зацурати — ЗАЦУРА́ТИ, а́ю, а́єш, док., перех., розм., заст. 1. Вимовити або повторити слово «цур», щоб позбавитися кого-, чого-небудь неприємного. [Тетяна:] Цур йому [лихові]! [Настя:] І я вже скільки разів цурала, та ніяк не зацураю! (Крон., V, 1959, 196). Словник української мови в 11 томах