зачитати

Зачита́ти, -та́ю, -єш

гл. Зачитать, начать читать. Письма принесли і всі тихенько зачитали. Шевч. 439.

Джерело: Словник української мови Грінченка на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. зачитати — зачита́ти дієслово доконаного виду Орфографічний словник української мови
  2. зачитати — див. зачитувати. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. зачитати — ВИГОЛО́ШУВАТИ (публічно звертатися до когось із промовою, привітанням, тостом і т. ін.), ПРОГОЛО́ШУВАТИ, ПРОМОВЛЯ́ТИ, ОРА́ТОРСТВУВАТИ, ПРОГОВО́РЮВАТИ, ПРОКА́ЗУВАТИ, ПРОРІКА́ТИ поет., уроч., РЕКТИ́ заст., поет., ВІЩА́ТИ заст., уроч., ВИРІКА́ТИ заст. Словник синонімів української мови
  4. зачитати — ЗАЧИТА́ТИ див. зачи́тувати. Словник української мови в 11 томах