зашвендяти
Зашве́ндяти, -дяю, -єш
гл.
1) Заходить.
2) Загрязнить ходивши.
Джерело:
Словник української мови Грінченка
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- зашвендяти — зашве́ндяти дієслово доконаного виду Орфографічний словник української мови
- зашвендяти — ЗАШВЕ́НДЯТИ, яю, яєш, док., розм. Почати швендяти. На перила сусіднього балкона прилетіла сорока, а потім ця чорна грудка неквапливо зашвендяла, шукаючи поживи (із журн.); За багатоповерхівками зійшло сонце, по скверику зашвендяли перші перехожі (з газ.). Словник української мови у 20 томах