зашепотати

Зашепота́ти и зашепоті́ти, -чу́, -ти́ш

гл. Зашептать. Зашепотіли люде. Г. Барв. 542.

Джерело: Словник української мови Грінченка на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. зашепотати — зашепота́ти дієслово доконаного виду Орфографічний словник української мови
  2. зашепотати — див. зашепотіти. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. зашепотати — ЗАШЕПОТА́ТИ див. зашепоті́ти. Словник української мови в 11 томах