зашмагати

Зашмага́ти, -га́ю, -єш

гл. Засѣчь, забить. До полусмерти зашмагав канчуками. Стор. І. 191.

Джерело: Словник української мови Грінченка на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. зашмагати — зашмага́ти дієслово доконаного виду розм. Орфографічний словник української мови
  2. зашмагати — -аю, -аєш, док., перех., розм. Шмагаючи, дуже побити. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. зашмагати — ЗАШМАГА́ТИ, а́ю, а́єш, док., перех., розм. Шмагаючи, дуже побити. — Кондратович віку мені збавив, до полусмерті зашмагав канчуками (Стор., І, 1957, 133). Словник української мови в 11 томах