зашмагати
Зашмага́ти, -га́ю, -єш
гл. Засѣчь, забить. До полусмерти зашмагав канчуками. Стор. І. 191.
Джерело:
Словник української мови Грінченка
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- зашмагати — зашмага́ти дієслово доконаного виду розм. Орфографічний словник української мови
- зашмагати — -аю, -аєш, док., перех., розм. Шмагаючи, дуже побити. Великий тлумачний словник сучасної мови
- зашмагати — ЗАШМАГА́ТИ, а́ю, а́єш, док., перех., розм. Шмагаючи, дуже побити. — Кондратович віку мені збавив, до полусмерті зашмагав канчуками (Стор., І, 1957, 133). Словник української мови в 11 томах