заюдовити

Заюдови́ти, -влю, -виш

(= зайудовити), гл. Сдѣлаться вдовымъ. Не єсть ти мені мати — лютая змія, мене молодого заюдовила. Чуб. V. 706.

Джерело: Словник української мови Грінченка на Slovnyk.me