1. Словник української мови Грінченка

заїсти

Заїда́ти, -да́ю, -єш

сов. в. заїсти, -їм, -їси, гл.

1) Заѣдать, заѣсть. Любощів ні заїсти, ні запити, ні заспати. Г. Барв. 449.

2) Заѣдать, заѣсть, загрызть (кого).

3) Губить, погубить, не дать жить. Чи я в тебе, моя мати, увесь хліб поїш, що ти мене, моя мати, та навік заїла. Мет. Старий став я: літа мої вороги заїли. К. Псал. Світ мені зав'язав, заїв мій вік рожевий. Г. Барв.

4) Захватывать, захватить (чужое добро). Одні в одних достатки заїдають. К. ЦН. III. Он мого полтинника заїла... А мого карбованця... Мир. Пов. І. 131.

Джерело: Словник української мови Грінченка на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. заїсти — заї́сти дієслово доконаного виду Орфографічний словник української мови
  2. заїсти — див. заїдати. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. заїсти — ЗАЇДА́ТИ (їсти що-небудь після чогось випитого або з'їденого), ЗАКУ́ШУВАТИ (ЗАКУ́СУВАТИ), ЗАГРИЗА́ТИ розм. рідко. — Док.: заї́сти, закуси́ти, загри́зти. Словник синонімів української мови
  4. заїсти — Заї́сти, -ї́м, -їси́, -ї́сть, заїмо́, заїсте́, заїдя́ть; заї́ж, заї́жмо, заї́жте Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  5. заїсти — ЗАЇ́СТИ див. заїда́ти. Словник української мови в 11 томах