зблизити

Зближа́ти, -жаю, -єш

сов. в. зблизити, -жу, -виш, гл. Приближать, приблизить.

Джерело: Словник української мови Грінченка на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. зблизити — збли́зити дієслово доконаного виду Орфографічний словник української мови
  2. зблизити — див. зближати. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. зблизити — ЄДНА́ТИ (бути, ставати основою, причиною для близьких стосунків між ким-небудь), ЗБЛИЖА́ТИ (ЗБЛИ́ЖУВАТИ), ОБ'Є́ДНУВАТИ, З'Є́ДНУВАТИ, ПОЄ́ДНУВАТИ, ПОВ'Я́ЗУВАТИ, ЗВ'Я́ЗУВАТИ, ЗРІ́ДНЮВАТИ, РІДНИ́ТИ, СПОЛУЧА́ТИ, ЛУЧИ́ТИ діал.; ЗГУРТО́ВУВАТИ підсил. (перев. Словник синонімів української мови
  4. зблизити — ЗБЛИ́ЗИТИ див. зближа́ти. Словник української мови в 11 томах