збороти

Збороти, -рю́, -реш

гл. Побороть, одолѣть. Добра та корова, що й людей зборола. посл.

Джерело: Словник української мови Грінченка на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. збороти — зборо́ти дієслово доконаного виду Орфографічний словник української мови
  2. збороти — див. зборювати. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. збороти — ПЕРЕМОГТИ́ кого, що (у боротьбі, змаганні тощо), ПОБОРО́ТИ, ЗБОРО́ТИ, ПЕРЕБОРО́ТИ, ПОДОЛА́ТИ, ЗДОЛА́ТИ, ПОКОНА́ТИ заст., ПОДОЛІ́ТИ рідше, ПОВЕ́РГНУТИ (ПОВЕ́РГТИ) уроч., ПОПРА́ТИ уроч., ЗМОГТИ́ розм., ПЕРЕПЕ́РТИ фам. Словник синонімів української мови
  4. збороти — ЗБОРО́ТИ див. збо́рювати. Словник української мови в 11 томах