1. Словник української мови Грінченка

збродити

Зброди́ти, -джу, -диш

гл.

1) Выбродить, исходить.

2) Запачкать слѣдами, оставить слѣды на чемъ; истоптать, вытоптать. Буду закривати милого слідочок, щоби пташки не збродили. Чуб. V. 212. Худоба збродила луку. Вх. Лем. 418.

Джерело: Словник української мови Грінченка на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. збродити — зброди́ти дієслово доконаного виду витоптати, затоптати) рідко Орфографічний словник української мови
  2. збродити — зброджу, збродиш, док., перех., рідко. Витоптати, затоптати що-небудь. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. збродити — ЗБРОДИ́ТИ¹ див. збро́джувати¹. ЗБРОДИ́ТИ² див. збро́джувати². Словник української мови у 20 томах
  4. збродити — ЗБРОДИ́ТИ, зброджу́, збро́диш, док., перех., рідко. Витоптати, затоптати що-небудь. Ой, вирву я кленовий листочок Та прикрию милої слідочок, Щоб пташечки не ходили, Щоб слідочка не збродили (Укр.. лір. пісні, 1958, 290). Словник української мови в 11 томах