збідняти

Збідня́ти, -ня́ю, -єш

сов. в. збіднити, -ню, -ниш, гл. Дѣлать, сдѣлать бѣднымъ. Будем їх двори сповняти, а свої збідняти. Г. Барв. 86.

Джерело: Словник української мови Грінченка на Slovnyk.me