збін

Збін, збо́ну

м. Амвонъ. У нашій слободі дуже є голосний діякон. У неділю оце у церкві як вийде на збін та як почне вигукувати з св. евангелів, то так луна й розляга. МВ.

Джерело: Словник української мови Грінченка на Slovnyk.me