збіраниця

Збірани́на, -ни, збірани́ця, -ці

ж.

1) Собираніе, сбираніе.

2) Собранное; собранное отовсюду. Тут усякі діти: і мої, і сусідини — збіраниця. Зміев. у.

Джерело: Словник української мови Грінченка на Slovnyk.me