1. Словник української мови Грінченка

зваряти

Зваря́ти, -ря́ю, -єш

гл. = золити. Зваряти, деінде в горах повідають: золити шмате. Перепране, чи відіпране шмате кладуть до зваряльні, або якого цебра, посипують попелом, наливають кип'ячою водою і кидають роспалене на огні каміне. МУЕ. III. 33. А в п'ятницю рано хусти зваряли. н. п. Левиц. І. (Правда, 1868, 12). Звати, зву, звеш, гл.

1) Звать, называть. Нехай мати буде знати, кто зятем звати. Чуб. III. 125.

2) Призывать.

Джерело: Словник української мови Грінченка на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. зваряти — зваря́ти дієслово недоконаного виду Орфографічний словник української мови
  2. зваряти — ЗВАРЯ́ТИ, я́ю, я́єш, недок., що, діал. Золити (у 1 знач.). А в п'ятницю рано хусти зваряли (з народної пісні); Зваряти, деінде в горах повідають: золити шматє [шмаття]. Словник української мови у 20 томах