1. Словник української мови Грінченка

звеличити

Звеличити

см. звеличувати.

---------------

Звеличити, -чаю, -єш

гл. Почтить, оказать честь; восхвалить. Грин. III. 495. Як же ж можна щоб не звеличати його. Н. Вол. у. Ми ж тебе, Оксанко, звеличаємо. Грин. III. 48.

Джерело: Словник української мови Грінченка на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. звеличити — звели́чити дієслово доконаного виду Орфографічний словник української мови
  2. звеличити — див. звеличувати. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. звеличити — ПРОСЛАВЛЯ́ТИ кого (створювати популярність, славу комусь, чомусь, перев. описуючи в художньому творі, в пісні тощо), СЛА́ВИТИ, ЗВЕЛИ́ЧУВАТИ, ВЕЛИЧА́ТИ, ПІДНО́СИТИ, ХВАЛИТИ рідше, УСЛАВЛЯ́ТИ (ВСЛАВЛЯ́ТИ) уроч., УСЛА́ВЛЮВАТИ (ВСЛА́ВЛЮВАТИ) уроч. Словник синонімів української мови
  4. звеличити — Звели́чити, -ли́чу, -ли́чиш, -чать Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  5. звеличити — ЗВЕЛИ́ЧИТИ див. звели́чувати. Словник української мови в 11 томах