звершити
Зверши́ти, -шу́, -ши́ш
гл.
1) Насыпать верхъ. Насипав мірку жита та ще й звершив.
2) Миновать верховье. Звершити балку. Александров. у.
Джерело:
Словник української мови Грінченка
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- звершити — зверши́ти дієслово доконаного виду Орфографічний словник української мови
- звершити — див. звершувати. Великий тлумачний словник сучасної мови
- звершити — ЗДІ́ЙСНЮВАТИ (проводити в життя план, задум, робити щось дійсним, реальним), ЗДІЙСНЯ́ТИ рідше, РЕАЛІЗУВА́ТИ, ВТІ́ЛЮВАТИ (УТІ́ЛЮВАТИ) звичайно із сл. Словник синонімів української мови
- звершити — ЗВЕРШИ́ТИ див. зве́ршувати. Словник української мови в 11 томах