1. Словник української мови Грінченка

звитися

Звива́тися, -ва́юся, -єшся

сов. в. звитися, зів'юся, -єшся, гл.

1) Извиваться. Звивається коло мужа єще гірше того ужа. Коцип. 19.

2) Вертѣться около чего; хлопотать заботиться. Швидкі, в'юнкі (жиди) звиваються коло покупців, як ті в'юни. Левиц. І. 107. Звивається проміж гостями, як та ластівка. Г. Барв. 180. Баба звивалась миттю всюди. Г. Барв. 486.

3) Взвиваться, взвиться. Звивавсь огонь понад землею. К. Псал. 176. Звилась стріла нижче хмари. Рудч. Ск. II. 99. Та ще хміль, та ще зелененький на тичину не звився. Макс. 60. Над хатами звивавсь угору дим. Г. Барв. 122.

Джерело: Словник української мови Грінченка на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. звитися — зви́тися дієслово доконаного виду Орфографічний словник української мови
  2. звитися — див. звиватися. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. звитися — КО́РЧИТИСЯ (вигинатися в корчах, зводитися від судоми), ЗВИВА́ТИСЯ, СУДО́МИТИСЯ, КОРО́ДИ́ТИСЯ розм., ПРУЧА́ТИСЯ розм. — Док.: ско́рчитися, поко́рчитися, зви́тися, зви́нутися (ізви́нутися) діал. зсудо́митися. Словник синонімів української мови
  4. звитися — ЗВИ́ТИСЯ див. звива́тися. Словник української мови в 11 томах