1. Словник української мови Грінченка

звих

Звих, -ху

м. Вывихъ. Звихнуту руку чи ногу потягують, то звих і проходить. Чуб. І. 130.

Джерело: Словник української мови Грінченка на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. звих — звих іменник чоловічого роду вивих Орфографічний словник української мови
  2. звих — -у, ч. Зміщення кісток у суглобі внаслідок падіння, удару і т. ін.; вивих. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. звих — ВИ́ВИХ (зміщення кісток у суглобі внаслідок падіння, удару тощо), ВИ́ВИХНЕННЯ, ЗВИХ, ЗВИ́ХНЕННЯ. Майстри навчали учнів кровопускання,.. накладання лубків при переломах, вправляння вивихів (з науково-популярної літератури); Крім вивихнення лівої руки.. Словник синонімів української мови
  4. звих — ЗВИХ, у, ч. Зміщення кісток у суглобі внаслідок падіння, удару і т. ін.; вивих. Словник української мови в 11 томах