звичайність

Звичайність, -ности

ж. Вѣжливость, приличіе. Звичайного звичайністю вітаю, хто входе гордо, — згорда зустрічаю. К. ЦН. 184. Для звичайности. Изъ вѣжливости. Левиц. Пов. 32.

Джерело: Словник української мови Грінченка на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. звичайність — звича́йність іменник жіночого роду Орфографічний словник української мови
  2. звичайність — -ності, ж. Абстр. ім. до звичайний. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. звичайність — Звича́йність, -ности, -ності, -ністю Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  4. звичайність — ЗВИЧА́ЙНІСТЬ, ності, ж. Абстр. ім. до звича́йний. Почуття звичайності спливало геть. На посадку пішов Валерій із великими змінами в душі й серці (Ільч., Звич. Словник української мови в 11 томах