звичайність
Звичайність, -ности
ж. Вѣжливость, приличіе. Звичайного звичайністю вітаю, хто входе гордо, — згорда зустрічаю. К. ЦН. 184. Для звичайности. Изъ вѣжливости. Левиц. Пов. 32.
Джерело:
Словник української мови Грінченка
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- звичайність — звича́йність іменник жіночого роду Орфографічний словник української мови
- звичайність — -ності, ж. Абстр. ім. до звичайний. Великий тлумачний словник сучасної мови
- звичайність — Звича́йність, -ности, -ності, -ністю Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
- звичайність — ЗВИЧА́ЙНІСТЬ, ності, ж. Абстр. ім. до звича́йний. Почуття звичайності спливало геть. На посадку пішов Валерій із великими змінами в душі й серці (Ільч., Звич. Словник української мови в 11 томах