1. Словник української мови Грінченка

зводини

Зводини, -дин

ж. мн.

1) Свадебный обрядъ, состоящій въ томъ, что послѣ первой свадебной ночи сваха, дві приданки і дружко́ весільний входять у комо́рю и заставляютъ новобрачныхъ встать (зводять молодих), затѣмъ одѣваютъ новобрачную, удостовѣряя но знаку на сорочкѣ ея невинность до брака. Чуб. IV. 611, 612.

2) = зводи. Вх. Зн. 21.

Джерело: Словник української мови Грінченка на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. зводини — зво́дини множинний іменник Орфографічний словник української мови
  2. зводини — -дин, мн. 1》 Каркас дерев'яної будівлі (хати, стодоли і т. ін.). 2》 Те саме, що зводи 2). Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. зводини — Зво́дини, -дин, -динам Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  4. зводини — ЗВО́ДИНИ, дин, мн. 1. Каркас дерев’яної будівлі (хати, стодоли і т. ін.). Почали класти стодолу, вже і зводини зробили, поклали віху, лиш би ще вшити (Кобр., Вибр., 1954, 195); 2. Те саме, що зво́ди 2. Словник української мови в 11 томах