1. Словник української мови Грінченка

звіздяний

Звіздяни́й, -а́, -е́

Звѣздный, усѣянный звѣздами. ум. звіздяне́нький. Чим небо менше? Всюди рівненьке, всюди рівненьке та звіздяненьке. Гол. II. 32.

Джерело: Словник української мови Грінченка на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. звіздяний — звіздяни́й прикметник діал. Орфографічний словник української мови
  2. звіздяний — ЗО́РЯНИЙ (перев. про ніч, небо — багатий на зорі, вкритий зорями), ЗОРЯНИ́СТИЙ, ЯСНОЗО́РИЙ поет., ЯСНОЗО́РЯНИЙ поет., ЗІ́РНИЙ діал., ЗОРЕ́ШЛИВИЙ діал., ЗВІЗДЯНИ́Й діал., ЗОРИ́СТИЙ рідко, ЗІРЧА́СТИЙ рідко, ЗО́РНИЙ рідко. За вікном нічне зоряне небо (Л. Словник синонімів української мови
  3. звіздяний — ЗВІЗДЯНИ́Й, а́, е́, діал. Зоряний. Мокрі каменюки.. поблискували до звіздяного, безмісячного неба, мов розтоплене скло (Фр., IV, 1950, 419). Словник української мови в 11 томах