звіряка

Звіря́ка, -ки

м. = звірюка. Я ще не бачив, як чоловік звірякою перекидається. Кв. Драм. 241. Із чоловіка став звіряка. Алв. 74.

Джерело: Словник української мови Грінченка на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. звіряка — див. жорстокий Словник синонімів Вусика
  2. звіряка — -и, ж., розм., рідко. Те саме, що звір I 1). Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. звіряка — ЗВІРЯ́КА, и, ж., розм., рідко. Те саме, що звір¹ 1. І з виду він більш походив на звіряку, як на чоловіка: вирлоокі перекошені очі дивились хижо, ніс з роздутими ніздрями задрався догори (Стор., І, 1957, 375); Сенсація — Вася убив вовка!.. Словник української мови в 11 томах