1. Словник української мови Грінченка

звітріти

Звітріти, -рію, -єш

гл. Вывѣтриться. Коли сіль звітріє, то чим приправити? Єв. Л. XIV. 34.

Джерело: Словник української мови Грінченка на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. звітріти — звітрі́ти дієслово доконаного виду безос. Орфографічний словник української мови
  2. звітріти — -іє, док. Те саме, що звітритися 1). Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. звітріти — звітріти вивітритися; утратити аромат (ст): Мелемо пражену каву безпосередно перед її запаренням, інакше вона звітріє (Нова хата 1934) Лексикон львівський: поважно і на жарт
  4. звітріти — ЗВІТРІ́ТИ, і́є, док. Те саме, що зві́тритися 1. Словник української мови в 11 томах