1. Словник української мови Грінченка

звішати

Звішати, -шаю, -єш

гл. = звісити. Сіла при Кубані над кручею і ноги звішала. (О. 1861. XI. Кух. 37).

Джерело: Словник української мови Грінченка на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. звішати — зві́шати дієслово доконаного виду Орфографічний словник української мови