зв'яга

Зв'я́га, -ги, зв'я́ка, -ки

ж.

1) Лай. Не боїться вовк собаки, але його зв'яги (зв'яки). Ном. № 7253.

2) Брань, ругня, ссора. Така зв'яга йде в дому. Г. Барв. 536.

Джерело: Словник української мови Грінченка на Slovnyk.me