1. Словник української мови Грінченка

згага

Зга, згага, -ги

ж.

1) Изжога. Ном. №8163. Неначе згага запекла. Шевч. 401.

2) Жажда. Будеш серед бою згагою томитись, — я подам тобі з криниці водиці напитись. К. Досв. 132.

Джерело: Словник української мови Грінченка на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. згага — зга́га іменник жіночого роду Орфографічний словник української мови
  2. згага — Спрага; П. жага, пристрасть, жадоба, бажання; (в горлі) печія. Словник синонімів Караванського
  3. згага — -и, ж. 1》 Велике бажання, потреба пити; спрага. 2》 в інфін. і чого, перен. Пристрасне бажання, жадоба чого-небудь; жага. 3》 Відчуття печіння в стравоході. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. згага — ЗГА́ГА (відчуття печіння в стравоході), ПЕЧІЯ́. Вона вже й з кошиком, назбирає і ягоди, і листя, .. сушить і в'ялить і на згагу, і на хрипоту (Марко Вовчок); Я вранці випив квасу зі збаняти. З такої ночі мучить печія (Л. Костенко). Словник синонімів української мови
  5. згага — Зга́га, -ги, -зі Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  6. згага — ЗГА́ГА, и, ж. 1. Велике бажання, потреба пити; спрага. Мандрівець.. в безводній пустині, Безсилий від згаги, джерела шука (Граб., І, 1959, 195); — А щоб їх [овець] згага не томила, розставили б ви їм там, у степу, коритця з водою... Словник української мови в 11 томах