1. Словник української мови Грінченка

згарцювати

Згарцювати, -цюю, -єш

гл. Истоптать бѣгая, скача. Де сам подав, усе видко, і видко, шо сніг згарцьований. Мнж. 136. Коні баштан згарцювали. Мнж. 181.

Джерело: Словник української мови Грінченка на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. згарцювати — ЗГАРЦЮВА́ТИ, ю́ю, ю́єш, док., що, розм. Витоптати, гарцюючи, бігаючи і т. ін. Коні баштан згарцювали (з казки); По цій дорозі увечері прогуркотіли наші танки, згарцювали сніг з піском (Є. Доломан). Словник української мови у 20 томах