згиб(ну)ти

Зги́б(ну)ти, -бну, -неш

гл. Погибнуть, пропасть. Як би поїхав, — а метелиця така була, що й світу не видко! — то був би згиб. Канев. у.

Джерело: Словник української мови Грінченка на Slovnyk.me