згнити
Згнива́ти, -ва́ю, -єш
сов. в. згнити, -нию́, -єш, гл. Сгнивать, сгнить. Ном. № 9468.
Джерело:
Словник української мови Грінченка
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- згнити — згни́ти дієслово доконаного виду Орфографічний словник української мови
- згнити — див. зникати Словник синонімів Вусика
- згнити — див. згнивати. Великий тлумачний словник сучасної мови
- згнити — ГНИ́ТИ (псуватися під впливом мікроорганізмів), ГНИ́СТИ́, ЗАГНИВА́ТИ, ЗГНИВА́ТИ (ЗОГНИВА́ТИ рідше), РОЗКЛАДА́ТИСЯ, ТЛІ́ТИ, ПЕРЕТЛІВА́ТИ, СТЛІВА́ТИ, ПРІ́ТИ, ЗОПРІВА́ТИ рідше, ГОРІ́ТИ (під дією вологи й тепла). — Док. Словник синонімів української мови
- згнити — ЗГНИ́ТИ див. згнива́ти. Словник української мови в 11 томах